Педагогічний портрет
Доля людини. Хто її визначає? Чи обираємо ми професію, чи, як іноді здається, вона обирає нас – невідомо. Але якщо людина працює за покликанням, дійсно за справжнім велінням душі, це стає відомо всім: і тим, з ким вона працює, і тим, хто з нею спілкується.
Я з самого дитинства мріяв пов’язати своє життя зі спортом. І моя мрія здійснилася. Я став вчителем фізичного виховання. Учитель фізичної культури сільської школи – особистість неординарна. Це і вчитель, і вихователь, і тренер, і наставник. Від того, як він вирішує багаточисленні проблеми, як організовує навчальну та позакласну фізкультурно-оздоровчу роботу в школі, залежить успішне вирішення завдань по зміцненню здоров’я учнів. Сучасне шкільне життя – це невпинний рух до нового , постійний пошук і відкриття , тому я постійно працюю над підвищенням свого фахового та методичного рівня, намагаюсь йти в ногу з часом. Багато вимог ставлю перед собою: як захопити дитину до занять фізичною культурою, сформувати навички самостійно і регулярно займатися фізичними вправами, як прищепити учням навички здорового способу життя та допомогти їм в гармонійному фізичному розвитку в умовах сільської школи.
Кожен шукає свій шлях у роботі з учнями. Урок може бути успішним, якщо він цікавий для дитини, коли зрозумілі завдання, ефективно підібрані методи і прийоми роботи. Тому на уроках використовую інтерактивні методи: фронтальний метод, робота в малих групах, колове тренування, «навчаючи, учусь», інформаційно-комунікаційний метод «My test». З метою підвищення ефективності і якості уроку, розробив і практикую бонусне оцінювання. В кінці уроку впроваджую аутогенне тренування.
Який слід повинна залишити людина на землі? Це риторичне питання. Але я вже залишив свій слід. Мої учні є студентами інститутів фізичної культури та факультетів фізичного виховання, а деякі вже працюють вчителями. Вони продовжувачі моєї справи – вчителя фізичного виховання. Я вважаю, якщо учитель іде на роботу з радістю, якщо у своєму спортзалі почувається, як риба у воді, якщо він закоханий у свій колектив, більше радіє успіхам учнів , ніж своїм – він правильно обрав свою професію.
Комментариев нет:
Отправить комментарий